Національна розвідувальна служба (NIS) Південної Кореї на брифінгу напередодні 30 вересня 2026 року повідомила, що саме українська сторона на початку переговорів першою попросила дотримуватися суворої конфіденційності щодо передачі двох полонених військових КНДР до Сеула. За даними розвідки, NIS співпрацювала з Міністерством закордонних справ країни, а домовленість про мовчання діяла від самого початку обговорень. Підтверджено, що двоє полонених прибули до Південної Кореї в середині вересня, серйозних проблем зі здоров’ям у них не виявили.
Безпосередні наслідки та реакції
Оприлюднення цих даних збіглося з уже наявною суперечкою між Києвом і Сеулом. 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генасамблеї ООН повідомив про передачу полонених Сеулу. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив українського лідера у розголошенні конфіденційної інформації, а 27 вересня Південна Корея заявила, що хоче офіційних пояснень і вибачень, та викликала українського повіреного. Радник Зеленського заперечив існування будь-яких домовленостей про конфіденційність.
Що залишається непідтвердженим
- Чи існувала домовленість про конфіденційність на рівні лідерів — депутат Ю Йон-ха заявив, що не знає цього.
- Чи була домовленість офіційною: Сеул стверджує, що так, Україна (за словами радника Зеленського) — що ні.
Старший секретар президента Південної Кореї з питань зв’язків із громадськістю Сон Гі Хон заявив, що відповідь представника Зеленського підриває довіру між урядами та завдає шкоди дружнім відносинам між країнами.
Залишити відповідь